21 лютого - Міжнародний день рідної мови

  

   У 1999 році   на  30-й сесії Генеральної конференції  ЮНЕСКО  було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21-е лютого. Це всесвітнє свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю.  Адже збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.

    

За останні три століття темпи вгасання або зникнення мов зростають з усією очевидністю, особливо це характерно для американського континенту й Австралії. Такі дані й висновки наводяться в другому, розширеному виданні Атласу мов світу, яким загрожує зникнення. Його презентація відбулася в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі 21 лютого, Міжнародного дня рідної мови. Видання (англійською) містить 14 кольорових карт і 24 сторінки коментарів, що дає можливість побачити «гарячі точки планети», де мовна багатоманітність перебуває під загрозою. Серед останніх окремими главами коментарів виділені, зокрема, Сибір і Кавказ. На думку фахівців, рідна мова перебуває під загрозою зникнення, якщо в тому чи іншому співтоваристві її перестають вивчати більше 30 % дітей.

    

Атлас відзначає, що в Європі під загрозою зникнення перебувають близько п'ятдесяти мов. Деякі з них, наприклад лапландські, якими говорять у скандинавських країнах і на півночі Росії, вважаються умираючими.

Причини, що ведуть до зникнення рідної мови, можуть бути різними. Перша з них — руйнування або переміщення тієї чи іншої мовної спільноти, члени якої опиняються в культурній і мовній меншості. Рідна мова може зникнути, якщо вступає у контакт з іншою, більш «агресивною» або економічно більш сильною культурою. Батьки заохочують дітей учити мову домінуючої культури в розрахунку, що їм буде легше знайти роботу в майбутньому. Нарешті, деякі національні меншини та їхні мови піддаються агресії з боку тих, хто руйнує навколишнє середовище з метою видобутку природних копалин. Ситуація в таких випадках ще більше загострюється, якщо влада систематично обмежує використання місцевих мов у школі, адміністративних структурах, ЗМІ тощо.

Однак за наявності політичної волі мови, що перебувають під загрозою зникнення або навіть уже зникли, можуть бути врятовані. Так, наприклад, у Японії наприкінці 80-х років на острові Хоккайдо місцевою мовою айну говорили тільки вісім осіб. Сьогодні ж ця мова відроджується. Створено музей айну, молоді надається можливість безкоштовно навчатися мови на спеціальних курсах. В Англії діалект кельтської мови зник ще 1777 року, проте відроджений зовсім недавно, і сьогодні ним як другою мовою користується близько тисячі чоловік.

Зроблені кроки по збереженню і поширенню рідних мов на практиці показали, що це активно служить зміцненню солідарності і терпимості, розширенню взаєморозуміння і діалогу, що особливо цінно для нас і нашої власної, сучасної культури і традицій.

Читати повністю